Поліпи - доброякісні утвори (пухлини), що можуть виникати на різних тканинах нашого організму. В прямій кишці та анальному каналі, найчастіше вони утворюються в ділянках, що піддаються травмуванню і запалюються.

 

Найбільш поширеним фактором, що призводить до травмування цих ділянок, є твердий кал, або регулярні проноси. Хоча, інколи, ці фактори відсутні, а патологія розвивається. Це залежить також від спадкових факторів.

 

Поліпи мають здатність перероджуватись в злоякісні пухлини. В залежності від типу поліпа ( фіброзний, ворсинчастий, залозистий і т.д.) ризик переродження є різним. Проте він є у кожного поліпа.

 

Дана патологія може не проявлятись взагалі. Оскільки доброякісні пухлини сховані від неозброєного ока, самостійно людина виявити іх не спроможна. Як правило, паліпи виявляють на аноскопії та сигмоскопії.

 

При розміщенні утворів в анальному каналі симптомами можуть бути незначний дискомфорт, відчуття неповного спорожнення кишки, чи ж "зайвого", чужорідного тіла. 

 

Також поліпи анального каналу можуть випадати назовні, за умови, що їх розмір перевищує 1 см. 

 

Швидкість росту поліпа в кожному випадку різна. Тому виявлені дрібні ( до 4 мм) поліпи не підлягають негайному видаленню, а потребують спостереження за їх ростом.

 

Небезпека анальних поліпів полягає в тому, що вони регулярно травмуються, а отже створюються нетипові для росту умови. В цьому випадку є великий ризик, що якась з клітин утвору поділиться неправильно. Це і називається малігнізація (переродження в злоякісну пухлину). 

 

Нажаль, у випадку злоякісної пухлини, симптоми з'являються теж не одразу. Біль та кровотечі виникають вже на пізніших стадіях, що ускладнює лікування та прогноз щодо повного одужання.

 

Саме тому важливо щорічно проходити огляд проктологом, аби бути впевненими, що поліпів немає.

 

 

 

 

 

gallery/полип кишки
gallery/полип2
gallery/images (1)
gallery/1399_s